ДОКУМЕНТ ДНЯ

7 серпня 2019 року – 200 років від дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша (26 липня (7 серпня) 1819, с. Вороніж, Глуховський повіт, Чернігівська губернія – 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія) – одного з лідерів українофільства, поета, прозаїка, фольклориста та етнографа, перекладача, критика, редактора, історика, видавця, що створив одну з перших версій українського алфавіту та був головним автором першого повного українського перекладу Біблії.

 

  1. Таємне розпорядження попечителя Київського учбового округу щодо вилучення творів П.Куліша, Т.Шевченка, М.Костомарова. 22 вересня 1847 р.

Держархів Київської області, Ф-347, оп. 1, спр. 123, арк. 49

 

  1. Секретний лист Київського військового, Подільського і Волинського генерал-губернатора Д.Г.Бібікова щодо вилучення заборонених праць П.Куліша, Т.Шевченка і М.Костомарова. Вересень 1847 р.

Держархів Київської області, Ф-2, оп. 3, спр. 7577, арк. 5


28 липня у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира щорічно відзначається День Хрещення Київської Русі-України.

         Державне свято встановлене в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День Хрещення Київської Русі-України». Це свято – символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо єдиного державного і духовного центру – столиці України Києва.

Список документів щодо святкування річниці хрещення Русі

  1. Вигляд церкви, влаштованої Митрополитом Петром Могилою із залишків давньої Десятинної церкви. Літографія Г.Т.Корчак-Новицького.

Держархів Київської області, Р-2412, оп. 2, спр. 201, арк. 30

  1. Лист управляючому Київською єпархією від єпископа Подільського і Брацлавського Пімена. 25 травня

1920 р. Держархів Київської області, Р-4752, оп. 1, спр. 1234, арк. 1-1зв.

  1. Відомості про релігійні обряди та грошові прибутки православних громад Київської області за 1963 -1971 рр.

Держархів Київської області, Р-5571, оп. 1, спр. 21, арк. 1


9 березня 2019 року – 205 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (25 лютого (9 березня) 1814 р., с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) – 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) – українського поета, автора «Кобзаря», поем, «Тризна», Наймичка», «Сон», «Кавказ» тощо, письменника, художника, академіка Імператорської академії мистецтв, громадського та політичного діяча.

шева

  1. Дозвіл на відкриття виставки художніх творів Т.Г.Шевченка, наданий відомому киянину – власнику київської типографії В.С. Кульженку.

5 березня 1911 року.

№9 Ф-2_227_20_18 Дозвіл на відкриття виставки художніх творів Шевченка...-1

Держархів Київської області, Ф-2, оп. 227, спр. 20, арк. 18

 

  1. Каталог картин з роботами Т.Г. Шевченка та інших художників, що експонуються на виставці, присвяченій пам’яті Кобзаря, проводи мій у міському музеї. 1911 рік.

№10 Ф-2_227_20_23 Каталог картин...-1№10 Ф-2_227_20_22зв. Каталог картин...№10 Ф-2_227_20_15 Каталог картин,що включає роботи Т.Г. Шевченка та ін. художників...№10 Ф-2_227_20_22 Каталог картин...№10 Ф-2_227_20_15зв Каталог картин...

 

 

 

 

 

Держархів Київської області, Ф-2, оп. 227, спр. 20, арк. 15-15зв., 22-23

 


20 лютого 2019 року – 130 років від дня народження Ревуцького Льва (Левка) Миколайовича (8 (20) лютого 1889, Іржавець, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія – 30 березня 1977, Київ, Українська РСР) – українського композитора, педагога, музичного і громадського діяча. Започаткував нові напрями розвитку української фортепіанної музики (соната, прелюдія, концерт для фортепіано – удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.Шевченка за 1966 р.), а також новаторський підхід до обробки народної пісні для голосу із фортепіанним супроводом (цикли “Козацькі пісні”, “Сонечко”, “Галицькі пісні” тощо).

555

 

        1. Анкета члена профспілки працівників мистецтва «Робмис» Ревуцького Л.М. 1925 р.

1.1. Анкета... IMG_9289_V (1) -1=11.2. Анкета...IMG_9291_V-1=1

Держархів Київської області, Р-768, оп. 1, спр. 66, арк. 78-78зв.

 

  1. Список «товаришів, висунутих на преміювання як найкращих», надісланий до бригади соцзмагання та ударництва місцевим бюро СНР при Музтеаінституті ім. Лисенка 1933 р.

2.1. Р-742, оп. 1, спр. 135, арк. 88.2.2. Р-742, оп. 1, спр. 135, арк. 88зв.2.3. Р-742, оп. 1, спр. 135, арк. 89.

Держархів Київської області, Р-742, оп. 1, спр. 135, арк. 88-89

 


30 січня 2019 року – 185 років від дня народження Антоно́вича Володи́мира Боніфа́тійовича

(18 [30] січня 1834, м. Махнівка Махнівського повіту Київської губернії (нині Козятинського району Вінницької області — 8 [21] березня 1908, м. Київ) — українського історика, археолога, етнографа, археографа, член-кореспондента Російської АН з 1901 р., професора Київського університету з 1878 р., співорганізатора Київської Громади, члена Київського товариства старожитностей і мистецтв, голови української історичної школи.

33333

  1. Рапорт Київського земського справника до Начальника Київської губернії Генерал-лейтенанта П.І.Гессе щодо суспільно-політичної діяльності студентів Університету св. Володимира у Київській губернії.

5 січня 1860 року.

241241241241

Держархів Київської області, Ф-2, оп. 175, спр. 458, арк. 11-12зв.

 

  1. Прохання В.Антоновича до Начальника Київської губернії щодо надання йому дозволу на проведення розкопок на території Київського та Сквирського повітів.

15 травня 1878 року.

241

Держархів Київської області, Ф-2, оп. 13, спр. 198, арк. 7

 

  1. Циркуляр Київського віце-губернатора Баумгартена щодо сприяння В.Б.Антоновичу у проведенні розкопок у Київській губернії.

23 червня 1881 року.

241

Держархів Київської області, Ф-2, оп. 17, спр. 215, арк. 8

 


 

Біля колиски Злуки: як у 1919 році відзначали подію

Цікавий документ виявила співробітник відділу використання інформації документів державного архіву головний архівіст Рена Коваленко.

“Звичайний” обіжник, виданий 21 січня 1919 року в Києві в правлінні всеукраїнської спілки споживчих товариств «Дніпросоюз», розкриває практичний аспект підготовки свята проголошення Злуки. Попри всю контроверсійність і динамізм самоідентифікації українців у той час, подія безперечно набула державного статусу, про що свідчить і видання Д. Коліухом відповідного розпорядження. Зауважимо, що для діячів кооперації проголошення Соборності вкладалося в логіку продовження оформлення самостійності Української Народної Республіки.

999


12 січня 2019 року – 110 років від дня народження Марії Оксентіївни Примаче́нко, також Приймаче́нко (30 грудня 1908 (12 січня 1909), село Болотня, нині Іванківський район, Київська область — 18 серпня 1997, там само) — української народної художниці, представниці «наївного мистецтва»; лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, заслуженого діяча мистецтв УРСР з 1970 року, народної художниці України. 2009 рік за рішенням ЮНЕСКО було визнано роком Марії Примаченко.

image003

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

про М.Примаченко

Постанова № 828 Київського обкому Компартії України та виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 29 жовтня 1960 року «Про представлення до нагородження урядовими нагородами працівників культури області»

Держархів Київської області, Р-880, оп. 11, спр. 2318, арк. 64-65

241 241