Київському метрополітену – 60!

6 листопада 2020 року виповнюється 60 років від часу відкриття першої черги Київського метрополітену – ділянки Святошинсько-Броварської лінії завдовжки 5,2 км з п’ятьма станціями.

У Києві ідея створення підземної залізниці, на той час не підтримана місцевою владою, вперше виникла у 1884 році. Пізніше це питання безрезультатно піднімалося ще декілька разів. Підготовчі роботи, започатковані лише у 1938 році, були перервані німецько-радянською війною. Будівництво метрополітену розпочалося у 1949 році.

Під час будівництва тунелів першої черги Київського метрополітену, до якої увійшли станції «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро», було використано 660,4 тис. кубометрів бетону та залізобетону, на облицювання станцій і вестибюлів пішло близько 7300 м² граніту та мармуру. Перші чотири станції визнані пам’ятками архітектури місцевого значення, ще три станції («Дніпро» та пізніше «Либідська» і «Золоті ворота») мають статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини». Станція «Арсенальна» є найглибшою у світі: її глибина становить 105,5 метрів. Під час її будівництва київським будівельникам довелося вирішувати унікальні проблеми, наприклад, як доставити пасажирів на платформу станції, адже зробити такий довгий ескалатор нереально. Було вирішено будувати два ескалатори довжиною понад 65 м кожен (найдовші у світі) і вестибюль, що їх з’єднує. Для монтажу проміжного вестибюлю на глибині 50 метрів спочатку зібрали його на поверхні, після чого залізобетонний моноліт вагою 3,5 тис. т (будівельники жартівливо називали його “стаканчик”) повільно опускали під землю у спеціально зробленій шахті. Щодоби “стаканчик” опускався під власною вагою на метр, і за 50 діб дістався необхідної глибини. Такий маневр українці здійснили першими у світі.

Першу чергу Святошинсько-Броварської лінії та ще декілька пускових дільниць здавав в експлуатацію Леонід Саприкін, який очолював Київметробуд з 1954 по 1971 роки. Після свого відкриття у 1960 році Київський метрополітен став третім метрополітеном у СРСР після московського та ленінградського.

Видатний український поет-академік, публіцист, перекладач та літературознавець М.Т.Рильський побував у київському метро одним з перших. Враження від цього відвідування надихнули його на написання новели «Святковий подарунок», якою 5 листопада 1960 року було розпочато цикл «Вечірні розмови» з читачами газети «Вечірній Київ».

 

1. Доповідь першого начальника Київського метрополітену М.К.Орлова «Про підсумки підготовки до пуску метрополітену та про завдання парторганізації у зв’язку з пуском метрополітену». (Фрагмент).

25 листопада 1960 р.

Держархів Київської області, П-10113, оп. 1, спр. 1, арк. 16-22

2. Максим Рильський «Святковий подарунок» (з книги «Вечірні розмови»).

5 листопада 1960 р.

Держархів Київської області, Р-915, оп. 2, спр. 86, арк. 6-9