gototopgototop


БАГАТА ТАЛАНТАМИ ЗЕМЛЯ КИЇВЩИНИ…

afisha1

«…Єдина моя надія, що держить мене на землі і дає сили жити, — це бути перед смертю дома, побачити милих друзів, мій дорогий Київ, мою Україну…»

                Олександр Кошиць

Днями в Україні відзначали роковини від дня народження великого українського хорового диригента, визначного композитора і вченого-етнографа, талановитого педагога - Олександра Кошиця.

Олександр Антонович Кошиць народився 30 серпня (за ст. ст.) 1875 року в селі Ромашки Канівського повіту Київської губернії. Він був представником славетного дворянського роду – Порай-Кошиць, коріння якого походить далеко в історію – з 996 року, від славетного «…мужа Порай, брата Св. Войцеха Архієпископа…» (так зазначено на гербі).

Як і належить сину священика, 1884 року Олександр Кошиць вступає до Богуславського духовного училища, де навчався протягом шести років.

Подальше своє навчання Олександр Кошиць продовжив у Київській духовній академії, закінчивши яку отримав диплом академії і вчений ступінь - кандидат богословія.

Свою трудову діяльність Олександр Кошиць розпочав працюючи у Духовній жіночій гімназії в Ставрополі, а потім — викладачем історії в Учительськім інституті. Разом з тим, збирав і записував козацькі пісні на Кубані, які згодом опублікував у збірці «500 кубанських народних пісень».

До Києва Олександр Кошиць повернувся у 1904 році. Він вчителював у різних гімназіях, керував хорами Духовної школи, студентів Університету св. Володимира. Згодом перейшов на роботу до Музично-драматичної школи Миколи Лисенка, де вів клас хорового співу.

З 1911 року дирекція Імператорського музичного училища запропонувала йому вести клас хорового співу в училищі, а пізніше — в консерваторії.

Згодом, у 1912 році, Микола Садовський запросив Олександра Кошиця на посаду диригента свого театру, де він ставив опери Миколи Лисенка, Дениса Січинського, П'єтро Масканьї та ін., писав музику до п'єс «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького, «Казка старого млина» Спиридона Черкасенка та ін.

У 1916–1917 роках працював хормейстером та диригентом Київської опери.

За часи Української Центральної Ради, у 1917 році Олександр Кошиць почав працювати у Музичній Театральній Комісії, яка була основоположником Міністерства Мистецтв України. За часів Директорії Української Народної Республіки (УНР), спільно з Кирилом Стеценком, Олександр Кошиць став співорганізатором Української Республіканської Капели, з якою, на виконання доручення Симона Петлюри, відбув у подорож Західною Європою й Америкою., На той момент найкращий в Україні колектив, інформував світ про боротьбу українського народу за незалежність. Українська Республіканська Капела з величезним успіхом виступала майже в усіх країнах Західної Європи (Чехо-Словаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Великобританії, Німеччині, Голландії та ін.) і Америки (США, Бразилії, Аргентині, Кубі). Репертуар капели складався з українських народних пісень в обробці О.Кошиця, М.Лисенка, М.Леонтовича, К.Стеценка та ін. композиторів.

Після зміни державного правління Олександр Кошиць зі своїм колективом уже не зміг повернутися на Батьківщину.

Він оселився в Нью-Йорку, працював в Америці й Канаді - провадив музичні курси для диригентів тощо. Писав церковні твори, переробляв народні пісні. У Нью-Йорку продовжував популяризувати українську музику своїми композиціями, аранжуваннями та грамофонними записами — і музичне видавництво «Вітмарк і син» видало масовим тиражем переклади англійською мовою сорок двох українських народних пісень в обробці Олександра Кошиця.

Попри тріумфи та світове визнання, його мучила нестерпна ностальгія, тривожили звістки з батьківщини.

Дозвіл повернутися з еміграції отримали такі діячі УНР як Грушевський і Винниченко. На жаль, через певні політичні та бюрократичні процедури, востаннє 1928 року надійшло повідомлення, що кандидатуру на повернення Олександра Кошиця в Україну не затверджено. Він дуже болісно сприйняв цей удар. Уже пізніше, у Вінніпезі упорядкував щоденникові записи «З піснею через світ» (надруковані посмертно) та написав «Спогади».

21 вересня 1944 у Вінніпеґу перестало битись серце відомого генія. Майже 5 тисяч українців прийшли попрощатися з великим Маестро людських душ, як його називали.

У Державному архіві Київської області зберігається значна кількість документів відомих особистостей, які відіграли значну роль у історії Київщини та України загалом. Серед них є і документи, пов’язані із життєвим та творчим шляхом Олександра Кошиця.

Так, у державному архіві наявні документи фонду № 782 - Київське дворянське депутатське зібрання, де містяться дані про відомий рід Порай-Кошиць – їх герб, перелік осіб, яких було зараховано до дворян і т.д.

Серед документів фонду № 881 - Богуславське духовне повітове училище державного архіву зберігаються відомості про поведінку та успіхи учеників Богуславського духовного училища, у т. ч. і юного Олександра Кошиця. Також є свідоцтво, видане Олександру про закінчення навчання у даному закладі і т.д.

Олександр Кошиць, пропагував народам світу те, що є українська нація, великий український народ:«Вам заперечують існування вашої нації, але ваші співаки доводять світові, що ця нація має незрівнянно могутню і музикальну душу». Так захоплено французька інтелігенція відзначала безпрецедентний успіх виступів хору під диригуванням Олександра Кошиця.

На думку істориків, ці виступи, як і сам Маестро зробили на початку 1920–х років для України чи не більше, ніж увесь дипломатичний корпус. За радянських часів на батьківщині його ім’я замовчували, тоді як за кордоном Кошиця ставили в ряд найвидатніших диригентів ХХ століття.

 

 

 

______________________

 

У статті використано інформацію, яка міститься на інформаційних ресурсах:

1. http://www.umoloda.kiev.ua/number/1735/169/61408/

2. http://www.parafia.org.ua/person/koshyts-oleksandr/

Людям з вадами зору

Aa
Aa
Aa
K
K
K

ФОНДИ ДОРАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ

БАЗА ДАНИХ

КНИГИ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1919-1939 РОКИ

БАЗА ДАНИХ

КИЇВСЬКА ГУБЕРНСЬКА КОМІСІЯ 1-ГО ЗАГАЛЬНОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1897 РОКУ

БАЗА ДАНИХ

Електронний географічний каталог Державного арїіву Київської області періоду до 1917 року

Каталог

© Державний архів Київської області 2010 - 2015