gototopgototop


День рідної мови...

13



…Я вас одне хотіла попрохати:

Ви ревно бережіть пісень красу.

Як хтось почне від горя задихатись,

Вони нове дихання принесуть...



Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня17 листопада 1999 року в Парижі. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані. Всього на землі налічується, за одними даними, приблизно 5 тис. мов, за іншими — близько 3 тисяч.

Походження дати 1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже винятково розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим міжнародним днем рідної мови. В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”. Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.

Загальна кількість носіїв української мови — більше 43 млн. чоловік, для яких прабатьківська мова не тільки засіб спілкування. Це спосіб сприймання світу, відтворення його в людській свідомості. Як і в мові кожного народу є щось своє неповторне, оригінальне, бо кожна мова має свій світоч, який виблискує в безмежному океані мов Землі. Світ Божий великий, де проживають окремішні народи, нації. І тому краса Всесвіту в тому, що народи зберігають свою неповторність.

Так як на лузі, серед різнотрав’я, окрема квітка має свій колір і запах. Зберігаючи рідну мову, народ зберігає себе, свою самобутність. Українська мова зберегла себе і свого творця – свій народ. Про красу, багатство, милозвучність української мови сказано чимало фольклористами, кобзарями, співцями. Мова для мандрівників, жителів інших країн живе в піснях розлуки, думою про матерів. Життя, як розкрита книга, в якій безліч сторінок. Ось як про це сказала визначна дочка нашого народу Леся Українка:

Я вас одне хотіла попрохати:

Ви ревно бережіть пісень красу.

Як хтось почне від горя задихатись,

Вони нове дихання принесуть.

В пустелі й горах, в бурі стоголосій

Снагу шукала в рідних я піснях.

Моє життя із ними почалося

І відлетить із ними на вустах.

Все найдорожче візьме час безжальний,

Пребуде тільки пісня з роду в рід,

Де я вродилася на білий світ.

Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови. Людина, яка забула свою мову, не живе, а існує. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти. Жодній мові світу не було так Тяжко, як українській. Нашу мову принижували, не давали їй розвиватися, неодноразово забороняли, знищували, навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. ( Шевченківський буквар). Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави. Нарешті українська мова посіла почесне місце серед інших мов світу, тому що стала державною. Про це, записано в Основному Законі України – Конституції , яка була прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. Стаття 10 засвідчує, що Державною мовою в Україні є українська мова». Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США. Ми з нею відомі усюди,  там, де звучить рідна мова, живе український народ.

І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня кожен залишив би у своєму серці краплину любові до рідної мови, щоб завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова.

Дмитренко С.І.,

архівіст І категорії відділу довідкового апарату,

обліку документів та інформаційних технологій

Людям з вадами зору

Aa
Aa
Aa
K
K
K

ФОНДИ ДОРАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ

БАЗА ДАНИХ

КНИГИ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1919-1939 РОКИ

БАЗА ДАНИХ

КИЇВСЬКА ГУБЕРНСЬКА КОМІСІЯ 1-ГО ЗАГАЛЬНОГО ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ 1897 РОКУ

БАЗА ДАНИХ

Електронний географічний каталог Державного арїіву Київської області періоду до 1917 року

Каталог

© Державний архів Київської області 2010 - 2015