У Державному архіві Київської області відкрито музейно-архівний проект «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря»
В Державному архіві Київської області на честь 205-річчя з дня народження Тараса Шевченка пройшло відкриття музейно-архівного проекту «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря».
Вперше представлені унікальні джерельні комплекси ХІХ століття, що відображають генеалогію родини Тараса Шевченка, його особисте життя та творчий шлях, зокрема документи, які розкривають аспекти діяльності Т.Г.Шевченка на Київщині. Серед унікальних предметів та музейних експонатів, друкованих видань, пов’язаних з іменем Кобзаря, представлені також мистецькі твори із затоплених сіл Київщини. Частини своїх приватних колекцій показали історики та меценати Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова.
«Київщина займала особливе місце у житті та творчості Великого Кобзаря. Цьогоріч виповнюється 160 років як вперше в Лейпцигу друзями Тараса Шевченка була надрукована збірка «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки» з шістьма написаними раніше в Переяславі, але забороненими поезіями Шевченка, серед яких «Заповіт», «Розрита могила» і «Кавказ», – розповіла співорганізатор проекту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко.
Експозицію відкривають карти ХІХ століття, зокрема карта Звенигородського повіту Київської губернії 1854 року, на якій позначені рідні місця Кобзаря – села Моринці та Кирилівка. Гостям презентували оригінал ревізької казки кріпаків поміщиків Енгельгардтів з посімейними списками сім’ї Г.Шевченка, де вписаний дворічний Тарас. Цей документ внесений до Державного реєстру національно-культурного надбання України.
Гості ознайомилися з документами, пов’язаними з діяльністю Т.Г.Шевченка на Київщині у 1843–1845 роках. «Праця Тараса Григоровича у Київській археографічній комісії, мандрування Україною як художника-портретиста, зближення з видатними тогочасними меценатами Київщини знайшли відображення у документах, пов’язаних з діяльністю Тимчасової Комісії для розбору стародавніх актів, – розповідає директор Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва. – На виставці також представлені документи, що відбивають наслідки викриття російським урядом Кирило-Мефодіївського таємного товариства та намагання довести причетність до нього Т.Г. Шевченка, розгортання переслідування поета та його творів. Це, зокрема, низка справ про вилучення заборонених книжок авторства Т.Шевченка, П.Куліша і М.Костомарова у різних осіб».
Також досить потужно представлена на виставці тема меморіалізації постаті поета. Це, зокрема, презентація статуту товариства «Просвіта» у Києві, заснованого 1906 р. в пам’ять Т.Г. Шевченка, засновниками та членами якого були Б.Грінченко, М.Лисенко, С.Єфремов, Л.Косач (Леся Українка), О.Косач (Олена Пчілка). Увагу відвідувачів виставки, привернули документи про відкриття 1911 р. виставки мистецьких творів Т.Г.Шевченка, організованої відомим київським книговидавцем В.С. Кульженком.
Інша частина документів на виставці розкриває сторінки історії переслідувань і заборон, націлених не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження (зокрема, М.Лисенка), які намагалися заходами з вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості поета у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій.
Окрім архівних документів, на виставці репрезентована унікальна колекція стародавніх «Кобзарів», давніх листівок та предмети із затоплених сіл Київщини, пов’язані з історичною пам’ятю про Шевченка, ряд мистецьких творів, друкованих видань та музейних експонатів.
«Слава Богу, що ми сьогодні маємо можливість без насилля зробити те, чого прагне українське серце, – зазначив на заході перший Президент України Леонід Кравчук. – Через засилля бруду, який ми бачимо з екранів телевізорів, все ж пробивається українська сила. І я вірю в те, що Т.Г.Шевченко своєю думкою, своїми творами і їхньою силою допоможе їй».
Відзначити річницю з Дня народження Великого Кобзаря прибули заступник Голови Київської обласної державної адміністрації Алла Шкуро, заступник директора департаменту діловодства, формування, зберігання та обліку документів НАФ Державної архівної служби України Олександр Денисенко, директори центральних державних архівів України, науковці та краєзнавці, представники дипломатичних кіл, зокрема перший секретар посольства Казахстану в Україні Гульнара Турсинбаєва. Тимчасовий Повірений у справах посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русінова надіслала учасникам та організаторам проекту вітальний адрес.
Організатори проекту: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області, Вишгородський історико-культурний заповідник, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Центральний державний історичний архів України (в м.Києві), Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного, Яготинський історичний музей, Київський Університет ім. Бориса Грінченка.
Ознайомитися з експонатами, виставленими в архіві, охочі зможуть до 29 березня 2019 року. В рамках проекту передбачається проведення науково-просвітницького лекторію.
