Онлайн-виставка Лесь Курбас та його «Березіль». Київський період.

29.03.202230.03.2022 admin

Лесь Курбас. Український актор, драматург, режисер зі світовим ім’ям і трагічною долею. Якщо б не війна, 25 лютого ми б відсвяткували 135-у річницю від дня його народження… Якщо б не війна, 31 березня в Україні б урочисто відзначили 100-ліття головного проєкту його життя – театру «Березіль»… Але навіть в сучасних умовах, ні, тим більше в сучасних умовах ми маємо пам’ятати своїх видатних особистостей, своїх героїв. Нескорених, замордованих, убитих… Це наша історія, наша генна пам’ять. Це наш рахунок тоталітарним режимам.

Олександр-Зенон Степанович Курбас народився 25 лютого 1887 року у м. Самбір на Галичині, що входила до складу Австро-Угорської імперії, у родині акторів галицького театру. Після навчання у Тернопільській гімназії, Львівському і Віденському університетах, драматичній школі при Віденській консерваторії почав працювати у театрі. Змінивши декілька театральних труп, у 1916 році на запрошення М.Садовського прибув до Києва. У Києві став організатором нових театрів, насамперед «Молодого театру» і «Кийдрамте». Наприкінці березня 1922 року на базі «Молодого театру» Лесь Курбас створив новий театр – «Березіль».

У Державному архіві Київської області зберігаються документи київського періоду творчості Леся Курбаса і створеного ним театру. Саме цьому періоду судилося стати, мабуть, найбільш успішним і поцінованим владою. На київській сцені з успіхом пройшли поставлені режисером вистави: «Жовтень», «Рур», «Газ», «Джиммі Хіггінс», «Гайдамаки», «Макбет», «Напередодні», «Золоте черево».

Окрім театру Курбас залишив помітний слід у кіно. Він автор кількох стрічок: «Вендета», «Макдональд», «Арсенальці». Серед представлених у виставці документів є рукопис статті невідомого автора до редакції газети «Більшовик» про роботу Л.Курбаса над першими двома кінокартинами на Одеській кіностудії.

У чому ж полягало новаторство Л.Курбаса? По-перше, Курбас експериментував зі стилями: серед його вистав були традиційно-реалістичні, психологічні, символічні, у стилі народного гротеску, імпресіоністичні тощо. Органічною частиною спектаклів стала сценографія видатного художника-новатора Вадима Меллера, що активно використовував ресурс знаку, символу, умовного образу.

По-друге, Курбас активно використовував прийом перевтілення: в той час, коли мінялося світло, спускалася сценографія, актори на очах глядачів перетворювалися на дійові особи. До того ж він використав можливість людського тіла перевтілюватися у русі. У виставі «Газ» перевтілення відбувалося з акторів на робітників, з робітників на машини, з машин на газ, на будівлю, на вибух та на жертв.

Курбас першим почав використовувати відеокліпи як частину основного наративу п’єси, а не просто для зміни декорацій.

Одним з перших Курбас використав зворотній зв’язок з глядачем шляхом масового анкетування. Тільки за театральний сезон 1923 року було зібрано 40 тис. анкет глядачів. Всі відгуки ретельно вивчалися, аналізувалися, з них робилися висновки. Сам Л.Курбас і незадіяні у виставі актори часто сиділи у залі серед глядачів, уважно спостерігаючи за їхньою реакцією.

І, нарешті, «Березіль» був не просто театром. Це було творче об’єднання, що у час свого розквіту мало 6 акторських студій у Києві, Білій Церкві, Умані та Одесі, близько 400 акторів і співробітників, режисерську лабораторію (режлаб), музей театру (нині Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві) та десять комітетів, у тому числі й так званий «психологічно-технічний» комітет, який застосовував методи прикладної психології для навчання акторів та режисерів, мюзик-хол, агітпроп, свій журнал.

8 серпня 1925 року Радою Народних Комісарів УСРР була прийнята постанова «Про нагородження артиста і режисера О.С.Курбаса званням Народного Артиста Республіки», яка представлена у пропонованій виставці.

У квітні 1926 року Наркомосвіти запропонував перевести «Березіль» до столичного Харкова, що, безперечно, було визнанням непересічної ролі об’єднання не тільки у театральному житті країни, але й у процесі виховання «будівника» нового суспільного ладу. Але для самого театру цей переїзд став важким випробуванням, про що свідчать документи архіву. Для самого ж Л.Курбаса він знаменував собою початок нового, більш драматичного, етапу творчості і життя. У жовтні 1933 року його було звинувачено в українському націоналізмі і звільнено з посади художнього керівника і директора театру «Березіль».

Деякий час він ще працював у Москві, але 25 грудня 1933 року був заарештований і ув’язнений за звинуваченнями в участі у контрреволюційно-терористичній Українській військовій організації і за намір убити другого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. Після тривалих допитів режисер визнав свою «провину». Перебуваючи у таборах, не полишав творчості, продовжував ставити вистави. Цей останній період його життя був обірваний пострілом у далекому карельському урочищі Сандармох 3 листопада 1937 року. Ще багато років удова Леся Курбаса акторка Валентина Чистякова-Курбас не знала про долю свого чоловіка.

Виставка «Лесь Курбас та його «Березіль». Київський період» охоплює невеликий, але, мабуть, найщасливіший період життя творця з 1922 по 1926 рр. Це період становлення театру, поцінування творчих шукань митця як громадськістю, так і владою. Характерним для того періоду є документ про виділення 45-тисячної державної дотації театру у липні 1925 року. Взагалі подібних документів у Державному архіві Київської області збереглося декілька, що свідчить про тодішню підтримку театру з боку держави. Натомість у харківський період дотації «Березілю» часто скорочувалися або й зовсім не надавалися. Серед інших представлених документів варто назвати списки працівників мистецького об’єднання «Березіль», плани проведення урочистих проводів театру до Харкова, виділення дотацій та тарифні угоди під час гастролей у Києві у 1929 році. На особливу увагу заслуговують анкети членів спілок РОБМИС і РОБОС: самого О.С.Курбаса, його дружини В.М.Чистякової-Курбас, художника і сценографа В.Г.Меллера, акторів О.О.Гірняка, Л.М.Гакебуш, Г.І.Бабіївни, А.М.Бучми.

1. Список працівників Мистецького об’єднання «Березіль» на 15 жовтня 1924 року.

Держархів Київської області. Ф. Р-2937. Оп. 1. Спр. 15. Арк. 41-44.

2. Рукопис статті «Праця кіногрупи «Березіль» на Одеській фабриці ВУФКУ», надісланий до редакції газети «Більшовик» (автор Н.) 1924 р.

Держархів Київської області. Ф. Р-2937. Оп. 1. Спр. 24. Арк. 1-2.

3. Протокол № 1 засідання Художньої Комісії при Агітпропі Київського губкому від 10 липня 1925 року (розгляд питання про надання дотації театру «Березіль»).

Держархів Київської області. Ф. Р-111. Оп. 1. Спр. 572. Арк. 227-228.

4. Постанова Ради Народних Комісарів УСРР «Про нагородження артиста і режисера О.С.Курбаса званням Народного Артиста Республіки».

8 серпня 1925 року. Держархів Київської області. Ф. Р-112. Оп. 1. Спр. 1046. Арк. 122.

5. Витяг з протоколу Ч. 97 засідання Президії Київського Окрвиконкому від 21 квітня 1926 року «Про виїзд театра Березіль до Харківа».

Держархів Київської області. Ф. Р-112. Оп. 1. Спр. 1236. Арк. 1.

6 . Протокол № 1 засідання Комісії по проводах «Березіля» від 24 квітня 1926 року.

Держархів Київської області. Ф. Р-112. Оп. 1. Спр. 1236. Арк. 16.

7. Протокол загальних зборів працівників драмтеатру «Березіль» від 2 травня 1926 року з рішенням щодо доповіді Л.Курбаса про переїзд театрального колективу до Харкова.

Держархів Київської області. Ф. Р-768. Оп. 1. Спр. 123. Арк. 22.

8. Протокол № 2 засідання Комісії Окрвиконкому по організації проводів театру «Березіль». 27 травня 1926 року.

Держархів Київської області. Ф. Р-112. Оп. 1. Спр. 1236. Арк. 15-15зв.

9. Протокол № 10 загальних зборів працівників «Березіль» від 12 липня 1926 року з інформацією М.Дацківа щодо умов переїзду театрального колективу до Харкова.

Держархів Київської області. Ф. Р-768. Оп. 1. Спр. 123. Арк. 23-23зв.

10. Порядок денний засідання фракції Президії Київського окрвиконкому (розгляд питання про дотацію театру «Березіль» для гастролей у Києві).

27 лютого 1929 року. Держархів Київської області. Ф. Р-112. Оп. 1. Спр. 8608. Арк. 738-739.

11. Тарифне погодження між Київською Окрфілією спілки РОБМИС та дирекцією Укрдрамтеатру «Березіль» щодо найму оркестру під час гастролей театру. 30 квітня 1929 року.

Держархів Київської області. Ф. Р-768. Оп. 1. Спр. 378. Арк. 11.