Історична довідка Державного архіву Київської області
Історія Державного архіву Київської області бере початок від архіву Київського намісництва, створеного не раніше 1781 року. Найдавніша згадка про цю установу
датована 1782 р., коли відкладені там документи знищила пожежа. Наступного року архів відновив роботу, а у 1796 р., після створення Київської губернії, перетворився у Київський губернський архів. Він був структурним підрозділом Київського губернського правління і підпорядковувався Київському цивільному губернатору. Від початку свого існування установа не одноразово змінювала приміщення, а з 1857 р. фонди перевезли до підвалів новозбудованих Присутственних місць (вулиця Володимирська, 15). На 1874 р. у Київському губернському архіві зберігалося близько 20 мільйонів документів. У 1896 р. було розроблено перші правила роботи закладу.
Після революційних подій 1917 р. значна частина архівів губернських установ залишилася безгосподарною або була знищена. У 1918-1919 рр. припинило існування Київське губернське правління та інші губернські установи Київщини. Їх документи знаходилися під опікою архівної секції Товариства охорони мистецтва і старовини.
Відповідно до постанови колегії Головного архівного управління Наркомату освіти УСРР від 29 травня 1922 р., було створено Київський Центральний історичний архів. Основою його документальної колекції стали документи згаданих Київського губернського архіву, ліквідованих установ м. Києва і Київської губернії (до 1917 р.) та радянських організацій 1917-1922 років. За радянського часу першою адресою архіву стала вул. Короленка, 22 – архівосховище облаштували у приміщеннях сучасного національного заповідника «Софія Київська». З утворенням Київської області (1932 р.) Київський Центральний історичний архів перетворено у Київський обласний історичний архів, де у 1936 р. вперше було створено читальний зал.
У липні 1941 р. частину фондів евакуювали до м. Харкова, а звідти до м. Златоуст Челябінської області. В період нацистської окупації із залишених у м. Києві документів німецька адміністрація створили Київський крайовий історичний архів. Цінні документи з колекції обласного архіву про Магдебурзьке право в містах України, німецьких колоністів, Першу світову війну було вивезено до Німеччини. Понад 150 тисяч одиниць зберігання викинули з архівосховищ і використовували на потреби німецьких солдат. Також архівосховища неодноразово зазнавали пожеж.
Проте, вже 8 листопада 1943 р. Київський обласний історичний архів відновив свою роботу, а за рік отримав нову назву – Київський обласний державний архів. Було створено науково-довідкову бібліотеку, поступово реевакуйовано врятовані документи, а до 1949 р. обсяги фондів зросли до близько 6 тисяч.
З 1960 р. архів підпорядковано Архівному управлінню при Раді Міністрів УРСР. У 1980 р. він отримав сучасну назву – Державний архів Київської області (ДАКО).
Від березня 1992 р. ДАКО є структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації, підзвітним голові ОДА та Державній архівній службі України.
Обсяг фондів
На 1 січня 2018 р. – 7077 фондів, 2 450 562 од. зб. за 1682-2017 роки;
23079 од. зб. фотодокументів за 1916-2017 роки.
Анотація складу фондів
Документи архіву охоплюють період з 1682 до 2017 р. і відображають політичне, економічне та культурне життя м. Києва, Київської губернії, Київської області та України загалом. Найдавнішим з них є наказ (універсал) гетьмана І. Самойловича від 21 травня 1682 р. полковнику Якову Павловському та всім жовнірам його полку про складання присяги на вірність новому царю Петру Олексійовичу.
У фондах зберігаються укази Сенату, циркуляри міністерств і відомств про адміністративно-територіальні зміни, склад та рух населення, проведення реформ у ХІХ столітті. Фонд «Колекція карт та креслень (1782-1919 рр.)» є зібранням карт і планів повітів, окремих населених пунктів, шляхів Київської, Подільської та Полтавської губерній. У фондах Київського губернського дворянського депутатського зібрання (особові справи та родоводи дворян Київської губернії), Київської казенної палати (ревізькі казки різних верств населення), колекції метричних книг православних церков окремих населених пунктів Київської і Полтавської губерній, метричних книг старообрядців, розкольників та сектантів, формулярних списків чиновників зосереджено найбільший масив інформації для генеалогічних досліджень.
Фонди Канцелярії Київського цивільного губернатора та ін. губернських установ (правління, статистичного, інвентарного комітетів, контрольної палати, будівельної та шляхової комісій) містять документи про виникнення і розвиток галузей промисловості та сільського господарства, відкриття заводів і фабрик, створення товариства пароплавства на Дніпрі, будівництво залізниць та шосейних доріг.
У фонді Дирекції народних училищ Київської губернії відклалися документи про стан, кількість та роботу навчальних закладів, бібліотек. Серед них – копія указу Олександра І про Київську гімназію і повітові училища у зв’язку з реформуванням системи шкільної освіти (1812 р.). Фонди Київського губернського прокурора, Київського окружного суду, тюремної інспекції та ін. вміщують документи про участь селян в антикріпосницькому русі, підготовку та впровадження реформи 1861 р., столипінської аграрної реформи (1906-1910 рр.), вбивство П. Столипіна, організацію демонстрацій в дні пам’яті Т. Шевченка і Л. Толстого (1913-1914 рр.) та ін.
Документальні комплекси близько 20 фондів містять інформацію про ключові етапи Української революції та боротьби за українську державність (1917-1921 рр.).
Кількісно великий і тематично різноманітний масив документів ДАКО відноситься до періоду після 1917 року. Він зберігається у фондах органів державної влади і управління, підприємств промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та зв`язку, установ освіти, науки, культури, профспілкових і громадських організацій. Документи цього періоду містять відомості про особливості націоналізації заводів (1921-1922 рр.), будівництво підприємств в роки індустріалізації, здійснення колективізації і розвиток колгоспів (1930-і рр.), створення наукових та науково-дослідних інститутів у м. Києві (1927-1930 рр.), заснування в місті будинку-музею Т. Шевченка, створення музейного містечка в Києво-Печерській Лаврі (1925, 1926 рр.) та ін. цікаву інформацію.
Близько 450 фондів зберігають документи періоду нацистської окупації м. Києва та Київської області під час Другої світової війни. Серед найбільш цінних фондів «Музей-архів Переходової доби Київської міської управи» (1941-1943 рр.), в якому зібрані спогади про початок окупації міста, листування та офіційні документи щодо організації евакуації музейних експонатів, стану господарства, функціонування промислових підприємств, лікувальних та культурно-освітніх закладів, перейменування київських вулиць, заходи «нового порядку» тощо.
Фонди органів та організацій Комуністичної партії та ЛКСМ України (обкомів, міськкомів, райкомів партії та комсомолу, первинних партійних та комсомольських організацій) доповнюють документальну базу з історії суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку Київщини за 1931-1980-і роки.
В ДАКО зберігається 58 фондів особового походження, зокрема історика та археолога М. Берлинського, управляючого канцелярії Київського цивільного губернатора П. Жандра, 
поміщиків Каменських, ученого-сходознавця А. Кримського, мовознавця, громадсько-політичного діяча, редактора газети «Нова Рада» А. Ніковського, письменниці М. Грінченко, члена Української Центральної Ради С. Веселовського, архітектора-реставратора Є. Лопушинської та інших. Серед фотодокументів – світлини письменника О. Корнійчука, народної художниці України Г. Верес, командира партизанського з’єднання С. Ковпака, юриста В. Синайського та ін. відомих діячів. Серед останніх надходжень – документи історика, краєзнавця, академіка НАН України П. Тронька, почесного ветерана України, керівника молодіжної підпільної групи сіл Вітрівка і Пашківка на Київщині В. Гомона.
Доступ до інформації
Бази даних: книги реєстрації актів цивільного стану Київської області 1919-1939 рр. (фонд Р-5634); Київська губернська комісія 1-го загального перепису населення 1897 року (фонд Ф-384); оцифровані описи справ періоду до 1917 року.
Електронний географічний каталог Державного архіву Київської області періоду до 1917 року.
Картотеки фондів: до і після 1917 року, громадських об’єднань, періоду нацистської окупації. Іменні картотеки: дворян Київської губернії; учасників радянського підпілля та партизанського руху на Київщині; фільтраційних справ репатріантів.
Довідково-інформаційний фонд ДАКО налічує 11 337 примірників книг та брошур; 12 168 річних комплектів і окремих номерів журналів; 1 745 підшивок газет; 1 374 примірники спеціальних видань (листівки, плакати, креслення).