«І серце твоє не згорить, не замовкне, не згасне». До 125-річчя від дня народження М.Т.Рильського

18.03.202019.03.2020 admin

19 березня виповнюється 125 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (7 (19) березня 1895, Київ – 24 липня 1964, Київ) – українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, мовознавця, літературознавця, академіка АН УРСР, депутата Верховної Ради СРСР 2 – 6-го скликань. Попри всі свої титули і визнання як класика української радянської літератури, М.Т.Рильський прожив непросте життя, у якому були і арешт, і звинувачення у буржуазному націоналізмі, і приниження людської гідності, і навіть загроза фізичного знищення.

Представлені документи дають уявлення про початок трудової діяльності поета на початку 1920-х рр. на посаді вчителя української словесності, критику його творчості як неокласика. Поворот до сприйняття радянської дійсності і співробітництва з радянською владою після арешту 1931 р. дозволив зберегти життя і можливість творити, що знайшло відображення у документах 1930-х рр.

Перша половина 1940-х рр. – це період найбільшого поцінування творчості М.Т.Рильського. У 1943 р. йому було присуджено Сталінську премію в галузі літератури й мистецтва 1-го ступеня за збірки віршів: «Слово про рідну матір», «Світова зоря», «Світла зброя» й поему «Мандрівка в молодість», обрано академіком Академії наук УРСР, прийнято до членів КП(б)У, минаючи кандидатський стаж. З 1944 р. він протягом 20 років обіймає посаду директора академічного Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. У 1945 р. в країні урочисто святкують його 50-річний ювілей. Разом з іншими українськими письменниками М.Т.Рильського було запропоновано нагородити медаллю «За оборону Москви» – маловідомий факт у біографії поета. Але з 1946 р. починаються партійні нагінки на поета. Його було звільнено з посади голови Спілки радянських письменників України «за власним бажанням», звинувачено у буржуазно-націоналістичних поглядах, формалізмі у творчості, непролетарському походженні. Ці факти яскраво відобразилися у протоколах партійних організацій, до яких він належав. Відтоді М.Т.Рильський менше пише, а більше працює як перекладач.

Творчість поета на схилі літ увійшла в історію поезії як «третє цвітіння». Збірки «Троянди й виноград», «Голосіївська осінь», «Далекі небосхили», «Зграя веселиків», «В затінку жайворонка», «Зимові записи» та посмертна збірка “Іскри вогню великого” містять поезії, що розкривають красу рідної землі, творчої праці, вплив літератури та мистецтва на духовний розвиток особистості. Моральним заповітом М.Т.Рильського можна назвати його збірку новел «Вечірні розмови», машинопис якої з редакторськими й авторськими правками зберігається у Державному архіві Київської області.

За добре і чуттєве ставлення до молодих письменників, повсякденну готовність допомогти всім, хто цього потребував, його називали «Максим – Золоте Серце». Рефреном до всього його багатотрудного життя стали слова:

«Скажи крізь муку: я людина!

Зрадій крізь горе: я з людьми!»

Звіт за вересень 1923 р. по 1-й залізничній трудовій школі.

Р-761, оп. 1, спр. 842, арк. 6

2. Список вчителів 2-ї залізничної трудової школи. 1923 р.

Р-51, оп. 1, спр. 475, арк. 8зв., 10

3. Фельєтон П.Михайловича «Неокласики», надісланий в редакцію газети «Більшовик». 1923 р.

Р-2937, оп. 1, спр. 19, арк 47-49

4. Список письменників на академпостачання за І категорією на червень 1933 р.

Р-742, оп. 1, спр. 345, арк. 63

5. Протокол № 111 Президії Київської облпрофради. Фрагмент (щодо виплати гонорару М.Т.Рильському за написання «Жовтневої кантати»). 10 лютого 1936 р.

Р-710, оп. 1, спр. 257, арк. 28, 31

6. Договір про купівлю-продаж будинку в Ірпені по вул. Центральній, 5. 27 червня 1937 р.

Р-1176, оп. 1, спр. 48, арк. 338-338зв.

7. Вірш М.Т.Рильського «Напис».

Газетний фонд. «Київська правда» від 12 вересня 1944 р.

8. Анкета делегата ІХ партійної конференції Сталінського району м. Київа з правом ухвального голосу М.Т.Рильського. 1944 р.

П-292, оп. 1., спр. 25, арк. 41

9. Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження М.Т.Рильського орденом Леніна. 18 березня 1945 р.

Газетний фонд. «Київська правда» від 20 березня 1945 р.

10. Повідомлення про видання збірки творів у 3-х томах. 20 березня 1945 р.

Газетний фонд. «Київська правда» від 20 березня 1945 р.

11. Лист секретаря виконкому Московської Ради П.Майорова до секретаря Київського обкому КП(б)У З.Т.Сердюка. 31 липня 1945 р.

П-5, оп. 2, спр. 1030, арк. 1

12. Список українських письменників та працівників літератури, учасників оборони Москви. 1945 р.

П-5. оп. 2, спр. 1030, арк. 2

13. Характеристика М.Рильського. 1945 р.

П-5, оп. 2, спр. 1030, арк. 7

14. Протокол № 18 засідання партбюро Спілки радянських письменників України від 13 серпня 1946 р. Рішення про звільнення М.Т.Рильського з посади Голови Правління СРПУ. 13 серпня 1946 р.

П-28, оп. 1, спр. 10, арк. 36